Я люблю повертатись до прочитаного, завжди читаю з олівцем і ставлю галочки на полях, щоб повернутись до думок, які мене зачепили. Отож, ці фрази, мабуть, розкажуть вам про мене. Щира подяка Світланці Ароновій, з якою ми купили цю книжку у книгарні Є в Києві, і яка перша прочитала її з олівцем. Її нотатки відзначені *.
5* З-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше…
8-9* Найгіршим є страх перед чим ось, чого не можна назвати Від страху без імені не рятують навіть уколи.
9* Самотність як почуття вже декілька років лиш зрідка сягала його в шаленому вирі буденності. Самотнім буваєш тільки тоді, коли на це є час. Він не мав часу. Так старанно організував собі життя, щоби не мати часу.
10* Він не мав нікого. Нікого важливого. Мав лише проекти, конференції терміни, гроші й часом визнання.
11* Плакати треба в спокої. Лише тоді від цього радісно.
12? Вже давно жоден мужчина не старався аж надто, щоби вона мала такий настрій, почувала себе привабливою і мала найкращі напої в келиху.
15 Її чоловік вже давно не цілує її волосся, він такий… такий страшенно передбачуваний.
16* Може, так воно у всіх? Чи можуть двоє дико бажати один одного, коли знаються кільканадцять років і коли бачилося, як інший кричить, блює, хропе і залишає брудну туалетну мушлю? А може, це не аж таке важливе? Може, воно потрібно лише на початку? Може, найважливішим є не хотіти лягти з кимось у ліжко, але хотіти встати зранку наступного дня і заварити один одному чаю?
24 Твій організм нічого не мусить перетравлювати. Лише тоді помічаєш, як обкрадає тебе процес травлення. Раптом маєш так багато енергії. Живеш як у похміллі. Ти креативний, піднесений, усі відчуття надзвичайно загострені. Твоє сприйняття як суха губка, готова всмоктати все, що тільки опиниться неподалік. Крім того Бах на «голоді» є… такий, ніби його грав сам Моцарт!
26 Наприклад, він дав мені оптимізм. Він ніколи не говорив про смуток, а я знала, що він пережив крайній смуток.
26:)* Це при ньому я повірила, що мій батько любить мою маму, лише не вміє цього виявити. У це ніколи не вірила навіть моя мама, а також її психотерапевт.
26* Він ніколи не шукав ерогенних місць на моєму тілі. Припускав, що жінка є ерогенним місцем як цілість, а в тій цілісності і так найерогеннішим є мозок.
27 Він дав мені цю дитячу допитливість. Він питав про все. Так, як дитина, яка має право питати. Він хотів знати. Він навчив мене, що «не знати» - це «жити у небезпеці».
27* Він навчив мене, що потрібно піддаватися своїм бажанням тоді, коли вони з’являються, і нічого не відкладати на пізніше.
27 Наприклад, від дав мені відчути, що я для нього найважливіша жінка. І все, що я роблю, має для нього значення.
28 Він був моїм коханцем і водночас найкращою приятелькою… Він давав мені все і нічого не хотів натомість… Він дає мені певність, що буде навічно. Ти лише боїшся, що та вічність – без усіх стандартних обіцянок – буде короткою… Він просто поклав руку на серце і зник з мого життя.
29* Жінки живуть спогадами. Чоловіки тим, що забули.
29 Я витримала рік. Переконалась, що він тип з нульовим коефіцієнтом емоційного розуму. Його високе IQ тут нічого не вирішувало.
30* Потім з’явилися чоловіки без сенсу. З кожним черговим мені все менше хотілося наближуватись до наступного. І навіть тоді, коли вони «там унизу» мене цілували, то я «там нагорі» все одно почувалася самотньою.
33 Я могла б очолити цей банк у Кемберлі. Вже від завтрашнього ранку. Вистачило б одного дзвінка. Я волію бути «біржовим аналітиком, який подає надії» і не мати жодної відповідальності.
39* …, він найбільше не міг погодитись, що наступного дня життя йшло далі. Так, ніби ніколи нічого. Тоді світ також не зупинився. Навіть на найкоротшу мить. Знову Бог нічого не запримітив.
40 Це було паталогічно, і він знав, що це залишки розпачу з його минулого. Від цього рятувала лише праця.
41* Все – неначе за рогом. Мабуть, саме це було найбільш культовим в Інтернеті.
41 … Усе зареєстроване. Можна повернутись на початок екрана і все зацитувати. Не заперечиш грубо «я так не сказав». Кожне признання, кожну брехню, кожну обіцянку можна повторно викликати.
43. Він не хотів сьогодні відповідати на такі запитання. Головно тому, що мусів би замислитись над відповіддю.
45 :) Ти думаєш слов’янам може стати в пригоді психотерапевт? Вони ж бо і так завжди все краще знають.
46 Інтернет був такий. Він трохи нагадував сповідальню, а розмови – вид групової сповіді. Часом ти був духівником, часом тим, хто сповідався. Усе через ту відстань і ту впевненість, що завжди можна висмикнути штепсель із гнізда…. Ніколи не відомо, як довго штепсель співрозмовника сидітиме у гнізді, отож не витрачаєш часу і відразу переходиш до справи, ставиш справді важливі запитання…
46* Ти думаєш, що хворий розум можна відрізнити від хворої душі?..
47 У більшості розмов – у реальному житті – це він вирішував, про що розмовляти і про те, коли або як завершити бесіду.
50 Провокативний вигляд надто відвертий, театральні рухи стегнами і надто глибоке декольте замінюють у Мережі провокативні запитання, перебільшена безпосередність або особистісна цікавість, яка зачіпає надто глибоко…. Така поведінка дуже часто повинна приховувати невпевненість, брак відваги, боязнь, закомплексованість або просто вразливість.
52 Він потрапив в узалежнення від грошей і праці.
53 У них було все більше речей і все менше контакту.
53* У нецікавому сірому житті, він був як поштівка, надіслана з відпустки, яка будила мрії про зміну та екзотику.
56 Будь мудріший від інших і не показуй їм цього…
57 Він стиснув зуби. Як завжди, коли траплялось щось, із чим він не міг упоратися або коли не знав, як відреагувати.
57* Немає нічого несправедливішого, ніж смуток без взаємності. Це навіть гірше, ніж кохання без взаємності. Набагато гірше.
64* «Ти вже давно міг зайти значно далі» - подумала вона.
66 Вона почувала себе при ньому такою особливою і такою єдиною, як ні з ким у світі.
67* Але запису болю в одному просторі пам'яті не можна стерти записами щастя в інших. (Несвідомого не існує. Є пам'ять. /О.Фільц/)
71 З нею усе було просто і природно.
71* Ти доводиш мене до сміху, ти доводиш мене до сліз. Правду кажучи, я останнім часом найбільше хочу, щоб ти довів мене до оргазму.
72 Вона не погоджувалась із моїм культом знань. Вважала, що можна бути розумним, не прочитавши жодної книжки. Водночас, часто потай від мене, читала ті самі книжки, що і я, щоб мати власну думку і дискутувати зі мною.
85 Крім жмені різноколірних таблеток зранку і ввечорі, найбільше мене лікували трагедії та опис страждання інших людей. Завдяки тому, раптом усе, що зі мною сталося, знаходило інше тло, на якому виглядало інакше.
86-87 Для батьків Анджей був приводом постійної сатисфакції. Він був їхньою гордістю і єдиним виправданням власних невдач. Нам не вдалося досягти багато в житті, але маємо сина-відмінника.
93 Я відчув щось, що люди звичайно називають радістю. На коротку мить, але я знаю, що вона знову була в мені. Я повернувся. З єдиним рішенням: закрити цю чорну діру в душі. Закрити, ущільнити і жити так, щоб вона більше не відкривалась.
94* Лише конфронтація з фобією є методом на фобію.
96 Кохання може існувати і бути без взаємності. Дружба – ніколи!
103-104* Не обов’язково мати зубну щітку у лазничці, щоб відчувати присутність жінки у своєму домі. Можна мати щось зовсім інше… Можна мати книжки, які вона прочитала. Із зауваженнями, записаними ручкою на полях, або безпосередньо в тексті.
105 Хіба лавка під розлогим каштаном романтичніша від комп’ютера без літери «з»? Залежить, що відбувалося на лавці, а що - завдяки цьому комп’ютерові. *Словами також можна доторкатися, навіть ніжніше, ніж долонями.
111 Як це добре, що я напоїла розум ;)
117* Те, що відбувається з нами, містичне. Ти зупинився в розвитку на раціоналізмі. Раціоналізм знає про містицизм лише те, що той абсолютно нераціональний.
120 Він схилив голову. Коротку мить сидів нерухомо. Відчув, що наростало. Знав це в собі. Разом із нею повернулося це відчуття. Він шукав цього. Роками йому це не вдавалось. Виглядав. ВикликРРРвловл
ав у собі. Усім, чим вдавалося. Музикою, вином, літературою, таблетками, релігією, психотерапією і . речовинами… Надто добре пам’ятав, яке важливе це було для нього… І раптом тепер з’явилося знову. Спочатку ненадовго. Такі спалахи. В відразу гасло… І всі фази по черзі. Тепло, що розповсюджується повільно, зсередини, з-за або з самого серця. Потім трохи смутку, що стискає горло. Зразу ж після цього радість. Така дика, що аж хочеться плакати. Потім надприродне натхнення. Потім делікатне тривале хвилювання. А над усім домінує бажання доторкнутися. Доторкнутись до неї. Лише на мить і найкраще устами. Так! Це справді те!.. Це – ніжність.
120 - Серце, ти так не зазнавайся! -Ні, Розуме, ти так не зазнавайся!
121, 156* Вона вже здавна вважала, що немає нічого, абсолютно нічого більш sexy в чоловікові, ніж його уміння слухати. Без найменшого сумніву, найбільш sexy в ньому була його голова. Жінки найбільше прив’язуються до чоловіків, які вміють їх слухати, виявляти до них ніжність і доводити їх до сміху.
122/123 Вона намагалась зібрати те, що знає про нього в одне слово, яким би можна було його найвлучніше охарактеризувати. З певним здивуванням ствердила, що найвідповіднішим було б слово «жіночність»… - Я завжди намагався зрозуміти, чи ти помічаєш жіночий бік моєї особистості. Я її не притуплюю, як це роблять більшість чоловіків. Я її в собі шукаю… Але жіночий бік психіки аж ніяк не стосується усієї моєї psyche: мені це допомагає незрівнянно краще зрозуміти, що відчуваєш, як відчуваєш, а також коли і де. Такі знання для справжнього чоловіка є як путівник до душі жінки. І тим більше до тіла.
122 Він будь-якою ціною намагався довести їй свою правоту, але завжди це робив так, щоб не зранити її.
127 Віртуальна реальність не є так само повна спокус, як реальна. Ця віртуальна має їх набагато більше!
128 У свій вигляд на такі події вона звичайно інвестувала багато часу!
135 Він не уявляв, яким величезним тягарем може бути невисловлена вдячність.
152 Люди слабкі, або ті, що мусять відчути силу чи принаймні вдавати силу!
153/154 Батько Кім дуже її любив, але по своєму, в поспіху. Він докладно запланував для неї майбутнє. А тепер, не маючи для неї часу, він заспокоював своє сумління, купуючи їй дорогі автомобілі…… Але вони не знали, що Кім замість отих засраних, ідіотичних автомобілів, що коштують цілий маєток, хотіла б від батька тільки поцілунок на добраніч.
160 Він майже був певний, що доля – це вигадка й перебільшення. Бог має на голові надто багато важливих справ, щоб укладати долі всього людського мурашника.
162 Моя донька захоплюється вами… Ви навіть не уявляєте, як я вам заздрю!
176 … найбільше він пам’ятав той ентузіазм, який межував з хижістю!
177* Пам’ять – це функція емоцій!
180 Він пам'ятав, що з усіх доповідей, які він слухав, найкраще запам’яталися ті, які вирізнялися добрими анекдотами.
188* Гольф і секс мають багато спільного. Не треба бути в цьому особливо здібним, щоб діставати приємність
199* Хлопці, як деякі радіоактивні елементи: мають дуже короткий час напіврозпаду. Потім тільки слабо випромінюють.
201* Вона була готова до сімейного життя, як німецькі альпіністи до подолання гори Еверест.
202* Вона хотіла мати полум’я щоночі, забуваючи, що полум’я щоночі мають лише пожежники.
204/205 Так було завжди. Батько завжди пив, мати завжди плакала, вона завжди соромилася. Її майбутній чоловік визволив її з цього сорому. Як вона могла його не любити?..... … але вона розчарувала його. Абсолютно його розчарувала. Вона мала тільки любити його, виховувати йому донечку і навчитися робити джеми на зиму. Тим часом вона закінчила математику і купувала джеми в продуктовому на розі.
206 … де той чоловік, який колись міг зворушувати її так, як ця книжка?
207 Він рідко з нею приходив, бо на тлі інтелігентної дружини завжди виглядав як посередність, яка не має що сказати.
208 … наповнюючи її склянку мінеральною водою і кладучи, не питаючи, наступний кусочок цитрини.
211 … вона розуміла, що цим рішенням вона радикально змінила, поки що щодо себе, статус знайомства з Якубом.
214* Чому він так холерно запізнився? Запізно з’явився у моєму житті… Запізно на одне освідчення.
215 Жінка, маючи такий шанс, хоче бути найважливішою у життя якнайбільшої кількості чоловіків. Але до часу. Жінка може кохати одночасно двох мужчин доти, доки один з них не зорієнтується.
230 … він змінив його, змінив його світ, навчив дружби, намагався навчити, що найважливіше – нічого не вдавати.
246 …на думку більшості імунологів, смуток і біль можуть так само вбити, як і віруси.
247* Кращим від мистецтва готування є лише добрий джаз і довгий секс…
248 … джаз – це помста негрів білим за рабство…
255 Жінки, як правило, ненавидять тих, хто дешевою і простацькою сексуальністю привертають увагу чоловіків. Вважають, що ця дешевизна і простацтво ведуть до інфляції цього спільного для всіх жінок аргументу в стосунках з чоловіками. З іншого боку, вони надзвичайно одностайні в захопленні, коли ця сексуальність досягає справжньої майстерності.
262 Вона була винятково, а за її словами «відштовхуюче» - освічена. Це віддаляло від неї багатьох мужчин, яких вона спершу притягала своїм виглядом і про вокативною сексуальністю, і які після декількох хвилин розмови усвідомлювали, що не надто мають бажання на «ах такі» інтелектуальні зусилля, щоб затягнути її до ліжка.
272 Подружжя не повинно укладатись у тому хворобливому стані, яким є так звана закоханість. Це має бути юридично заборонено. Якщо не протягом року, то хоча б від березня до травня, коли цей стан, спричинений порушенням виділення гормонів, стає загальним і симптоми особливо гостро виражені. Спочатку треба лікуватися від узалежнення, добре нейтралізувати дію отрути і лише потім повернутися до думки про шлюб. У стані, у якому перебувають закохані люди, допамін переливається їм через канали розумного мислення і затоплює мозок. Особливо ліву півкулю…. Якби закоханість тривала надто довго, люди б умирали від виснаження, аритмії або тахікардії серця, голоду або на синдром відмови від сну. Ті, які б не вмерли, закінчили б у психіатричній лікарні.
292* Боги не мають могил.
293 Відколи знав її, він помітив, що події, почуття і думки набирають справжнього значення лише тоді, коли він поділиться інформацією про них саме з нею.
301 Так, я відчуваю, що тепер живу повніше і свідоміше. Я дуже люблю усі ці обдумування і роздуми, які ти мені даруєш. Ти змушуєш мене мислити, нехай дуже бездарно… Не припиняй, через кілька років матимеш у мені такого партнера для розмов, якого ти ніколи не мав. Ти мене змушуєш впорядкувати мої розбурхані думки.
310 Смерть оминула його на міліметр, регочучи, шкірячи зуби з того жарту, який утнула йому «там»… Смерть… Вона знову нагадала йому про себе.
332 «Важливими є лише ті дні, яких ми ще не знаємо!..»
|