Прогноз погоди від КРОТУС

похмуро, без опадів
+18..+20 °C
Львів 19/05 СБ

Статистика


Блог Павла Бачинського
С@мотність в мережі. Фрази з роману.
Середа, 09 лютого 2011, 20:02
samotnistNet

Я люблю повертатись до прочитаного, завжди читаю з олівцем і ставлю галочки на полях, щоб повернутись до думок, які мене зачепили. Отож, ці фрази, мабуть, розкажуть вам про мене. Щира подяка Світланці Ароновій, з якою ми купили цю книжку у книгарні Є в Києві, і яка перша прочитала її з олівцем. Її нотатки відзначені *.

5*    З-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше…

8-9* Найгіршим є страх перед чим ось, чого не можна назвати Від страху без імені не рятують навіть уколи.

9* Самотність як почуття вже декілька років лиш зрідка сягала його в шаленому вирі буденності. Самотнім буваєш тільки тоді, коли на це є час. Він не мав часу. Так старанно організував собі життя, щоби не мати часу.

10* Він не мав нікого. Нікого важливого. Мав лише проекти, конференції терміни, гроші й часом визнання.

11* Плакати треба в спокої. Лише тоді від цього радісно.

12? Вже давно жоден мужчина не старався аж надто, щоби вона мала такий настрій, почувала себе привабливою і мала найкращі напої в келиху.

15 Її чоловік вже давно не цілує її волосся, він такий… такий страшенно передбачуваний.

16* Може, так воно у всіх? Чи можуть двоє дико бажати один одного, коли знаються кільканадцять років і коли бачилося, як інший кричить, блює, хропе і залишає брудну туалетну мушлю?
А може, це не аж таке важливе? Може, воно потрібно лише на початку? Може, найважливішим є не хотіти лягти з кимось у ліжко, але хотіти встати зранку наступного дня і заварити один одному чаю?

24 Твій організм нічого не мусить перетравлювати. Лише тоді помічаєш, як обкрадає тебе процес травлення. Раптом маєш так багато енергії. Живеш як у похміллі. Ти креативний, піднесений, усі відчуття надзвичайно загострені. Твоє сприйняття як суха губка, готова всмоктати все, що тільки опиниться неподалік. Крім того Бах на «голоді» є… такий, ніби його грав сам Моцарт!

26 Наприклад, він дав мені оптимізм. Він ніколи не говорив про смуток, а я знала, що він пережив крайній смуток.

26:)*  Це при ньому я повірила, що мій батько любить мою маму, лише не вміє цього виявити. У це ніколи не вірила навіть моя мама, а також її психотерапевт.

26*  Він ніколи не шукав ерогенних місць на моєму тілі. Припускав, що жінка є ерогенним місцем як цілість, а в тій цілісності і так найерогеннішим є мозок.

27 Він дав мені цю дитячу допитливість. Він питав про все. Так, як дитина, яка має право питати. Він хотів знати. Він навчив мене, що «не знати» - це «жити у небезпеці».

27* Він навчив мене, що потрібно піддаватися своїм бажанням тоді, коли вони з’являються, і нічого не відкладати на пізніше.

27 Наприклад, від дав мені відчути, що я для нього найважливіша жінка. І все, що я роблю, має для нього значення.

28 Він був моїм коханцем і водночас найкращою приятелькою… Він давав мені все і нічого не хотів натомість… Він дає мені певність, що буде навічно. Ти лише боїшся, що та вічність – без усіх стандартних обіцянок – буде короткою… Він просто поклав руку на серце і зник з мого життя.

29* Жінки живуть спогадами. Чоловіки тим, що забули.

29 Я витримала рік. Переконалась, що він тип з нульовим коефіцієнтом емоційного розуму. Його високе IQ тут нічого не вирішувало.

30* Потім з’явилися чоловіки без сенсу. З кожним черговим мені все менше хотілося наближуватись до наступного.  І навіть тоді, коли вони «там унизу» мене цілували, то я «там нагорі» все одно почувалася самотньою.

33 Я могла б очолити цей банк у Кемберлі. Вже від завтрашнього ранку. Вистачило б одного дзвінка. Я волію бути «біржовим аналітиком, який подає надії» і не мати жодної відповідальності.

39* …, він найбільше не міг погодитись, що наступного дня життя йшло далі. Так, ніби ніколи нічого. Тоді світ також не зупинився. Навіть на найкоротшу мить. Знову Бог нічого не запримітив.

40 Це було паталогічно, і він знав, що це залишки розпачу з його минулого. Від цього рятувала лише праця.

41* Все – неначе за рогом. Мабуть, саме це було найбільш культовим в Інтернеті.

41 … Усе зареєстроване. Можна повернутись на початок екрана і все зацитувати. Не заперечиш грубо «я так не сказав». Кожне признання, кожну брехню, кожну обіцянку можна повторно викликати.

43. Він не хотів сьогодні відповідати на такі запитання. Головно тому, що мусів би замислитись над відповіддю.

45 :)  Ти думаєш слов’янам може стати в пригоді психотерапевт? Вони ж бо і так завжди все краще знають.

46 Інтернет був такий. Він трохи нагадував сповідальню, а розмови – вид групової сповіді. Часом ти був духівником, часом тим, хто сповідався. Усе через ту відстань і ту впевненість, що завжди можна висмикнути штепсель із гнізда….    Ніколи не відомо, як довго штепсель співрозмовника сидітиме у гнізді, отож не витрачаєш часу і відразу переходиш до справи, ставиш справді важливі запитання…

46* Ти думаєш, що хворий розум можна відрізнити від хворої душі?..

47 У більшості розмов – у реальному житті – це він вирішував, про що розмовляти і про те, коли або як завершити бесіду.

50 Провокативний вигляд надто відвертий, театральні рухи стегнами і надто глибоке декольте замінюють у Мережі провокативні запитання, перебільшена безпосередність або особистісна цікавість, яка зачіпає надто глибоко….     Така поведінка дуже часто повинна приховувати невпевненість, брак відваги, боязнь, закомплексованість або просто вразливість.

52 Він потрапив в узалежнення від грошей і праці.

53 У них було все більше речей і все менше контакту.

53* У нецікавому сірому житті, він був як поштівка, надіслана з відпустки, яка будила мрії про зміну та екзотику.

56 Будь мудріший від інших і не показуй їм цього…

57 Він стиснув зуби. Як завжди, коли траплялось щось, із чим він не міг упоратися або коли не знав, як відреагувати.

57* Немає нічого несправедливішого, ніж смуток без взаємності. Це навіть гірше, ніж кохання без взаємності. Набагато гірше.

64* «Ти вже давно міг зайти значно далі» - подумала вона.

66 Вона почувала себе при ньому такою особливою і такою єдиною, як ні з ким у світі.

67* Але запису болю в одному просторі пам'яті не можна стерти записами щастя в інших.
(Несвідомого не існує. Є пам'ять. /О.Фільц/)

71 З нею усе було просто і природно.

71* Ти доводиш мене до сміху, ти доводиш мене до сліз. Правду кажучи, я останнім часом найбільше хочу, щоб ти довів мене до оргазму.

72 Вона не погоджувалась із моїм культом знань. Вважала, що можна бути розумним, не прочитавши жодної книжки. Водночас, часто потай від мене, читала ті самі книжки, що і я, щоб мати власну думку і дискутувати зі мною.

85 Крім жмені різноколірних таблеток зранку і ввечорі, найбільше мене лікували трагедії та опис страждання інших людей. Завдяки тому, раптом усе, що зі мною сталося, знаходило інше тло, на якому виглядало інакше.

86-87 Для батьків Анджей був приводом постійної сатисфакції. Він був їхньою гордістю і єдиним виправданням власних невдач.  Нам не вдалося досягти багато в житті, але маємо сина-відмінника.

93 Я відчув щось, що люди звичайно називають радістю. На коротку мить, але я знаю, що вона знову була в мені. Я повернувся. З єдиним рішенням: закрити цю чорну діру в душі. Закрити, ущільнити і жити так, щоб вона більше не відкривалась.

94* Лише конфронтація з фобією є методом на фобію.

96 Кохання може існувати і бути без взаємності. Дружба – ніколи!

103-104* Не обов’язково мати зубну щітку у лазничці, щоб відчувати присутність жінки у своєму домі. Можна мати щось зовсім інше…
Можна мати книжки, які вона прочитала. Із зауваженнями, записаними ручкою на полях, або безпосередньо в тексті.

105 Хіба лавка під розлогим каштаном романтичніша від комп’ютера без літери «з»? Залежить, що відбувалося на лавці, а що  - завдяки цьому комп’ютерові.
*Словами також можна доторкатися, навіть ніжніше, ніж долонями.

111 Як це добре, що я напоїла розум ;)

117*  Те, що відбувається з нами, містичне. Ти зупинився в розвитку на раціоналізмі. Раціоналізм знає про містицизм лише те, що той абсолютно нераціональний.

120 Він схилив голову. Коротку мить сидів нерухомо. Відчув, що наростало. Знав це в собі. Разом із нею повернулося це відчуття. Він шукав цього. Роками йому це не вдавалось. Виглядав. ВикликРРРвловл

ав у собі. Усім, чим вдавалося. Музикою, вином, літературою, таблетками, релігією, психотерапією і . речовинами… Надто добре пам’ятав, яке важливе це було для нього…   І раптом тепер з’явилося знову. Спочатку ненадовго. Такі спалахи. В відразу гасло…  І всі фази по черзі. Тепло, що розповсюджується повільно, зсередини, з-за або з самого серця. Потім трохи смутку, що стискає горло. Зразу ж після цього радість. Така дика, що аж хочеться плакати. Потім надприродне натхнення. Потім делікатне тривале хвилювання. А над усім домінує бажання доторкнутися. Доторкнутись до неї. Лише на мить і найкраще устами. Так! Це справді те!..   Це – ніжність.

120 - Серце, ти так не зазнавайся!  -Ні, Розуме, ти так не зазнавайся!

121, 156* Вона вже здавна вважала, що немає нічого, абсолютно нічого більш sexy в чоловікові, ніж його уміння слухати. Без найменшого сумніву, найбільш sexy в ньому була його голова.
Жінки найбільше прив’язуються до чоловіків, які вміють їх слухати, виявляти до них ніжність і доводити їх до сміху.

122/123 Вона намагалась зібрати те, що знає про нього в одне слово, яким би можна було його найвлучніше охарактеризувати. З певним здивуванням ствердила, що найвідповіднішим було б слово «жіночність»…
- Я завжди намагався зрозуміти, чи ти помічаєш жіночий бік моєї особистості. Я її не притуплюю, як це роблять більшість чоловіків. Я її в собі шукаю…    Але жіночий бік психіки аж ніяк не стосується усієї моєї psyche: мені це допомагає незрівнянно краще зрозуміти, що відчуваєш, як відчуваєш, а також коли і де. Такі знання для справжнього чоловіка є як путівник до душі жінки. І тим більше до тіла.

122 Він будь-якою ціною намагався довести їй свою правоту, але завжди це робив так, щоб не зранити її.

127 Віртуальна реальність не є так само повна спокус, як реальна. Ця віртуальна має їх набагато більше!

128 У свій вигляд на такі події вона звичайно інвестувала багато часу!

135 Він не уявляв, яким величезним тягарем може бути невисловлена вдячність.

152 Люди слабкі, або ті, що мусять відчути силу чи принаймні вдавати силу!

153/154  Батько Кім дуже її любив, але по своєму, в поспіху. Він докладно запланував для неї майбутнє. А тепер, не маючи для неї часу, він заспокоював своє сумління, купуючи їй дорогі автомобілі……   Але вони не знали, що Кім замість отих засраних, ідіотичних автомобілів, що коштують цілий маєток, хотіла б від батька тільки поцілунок на добраніч.

160 Він майже був певний, що доля – це вигадка й перебільшення. Бог має на голові надто багато важливих справ, щоб укладати долі всього людського мурашника.

162 Моя донька захоплюється вами… Ви навіть не уявляєте, як я вам заздрю!

176 … найбільше він пам’ятав той ентузіазм, який межував з хижістю!

177* Пам’ять – це функція емоцій!

180 Він пам'ятав, що з усіх доповідей, які він слухав, найкраще запам’яталися ті, які вирізнялися добрими анекдотами.

188* Гольф і секс мають багато спільного. Не треба бути в цьому особливо здібним, щоб діставати приємність

199* Хлопці, як деякі радіоактивні елементи: мають дуже короткий час напіврозпаду. Потім тільки слабо випромінюють.

201* Вона була готова до сімейного життя, як німецькі альпіністи до подолання гори Еверест.

202* Вона хотіла мати полум’я щоночі, забуваючи, що полум’я щоночі мають лише пожежники.

204/205 Так було завжди. Батько завжди пив, мати завжди плакала, вона завжди соромилася. Її майбутній чоловік визволив її з цього сорому. Як вона могла його не любити?.....
… але вона розчарувала його. Абсолютно його розчарувала. Вона мала тільки любити його, виховувати йому донечку і навчитися робити джеми на зиму. Тим часом вона закінчила математику і купувала джеми в продуктовому на розі.

206  … де той чоловік, який колись міг зворушувати її так, як ця книжка?

207 Він рідко з нею приходив, бо на тлі інтелігентної дружини завжди виглядав як посередність, яка не має що сказати.

208 … наповнюючи її склянку мінеральною водою і кладучи, не питаючи, наступний кусочок цитрини.

211 … вона розуміла, що цим рішенням вона радикально змінила, поки що щодо себе, статус знайомства з Якубом.

214* Чому він так холерно запізнився? Запізно з’явився у моєму житті… Запізно на одне освідчення.

215 Жінка, маючи такий шанс, хоче бути найважливішою у життя якнайбільшої кількості чоловіків. Але до часу.  Жінка може кохати одночасно двох мужчин доти, доки один з них не зорієнтується.

230 … він змінив його, змінив його світ, навчив дружби, намагався навчити, що найважливіше – нічого не вдавати.

246 …на думку більшості імунологів, смуток і біль можуть так само вбити, як і віруси.

247* Кращим від мистецтва готування є лише добрий джаз і довгий секс…

248 … джаз – це помста негрів білим за рабство…

255  Жінки, як правило, ненавидять тих, хто дешевою і простацькою сексуальністю привертають увагу чоловіків. Вважають, що ця дешевизна і простацтво ведуть до інфляції цього спільного для всіх жінок аргументу в стосунках з чоловіками. З іншого боку, вони надзвичайно одностайні в захопленні, коли ця сексуальність досягає справжньої майстерності.

262 Вона була винятково, а за її словами «відштовхуюче» - освічена. Це віддаляло від неї багатьох мужчин, яких вона спершу притягала своїм виглядом і про вокативною сексуальністю, і які після декількох хвилин розмови усвідомлювали, що не надто мають бажання на «ах такі» інтелектуальні зусилля, щоб затягнути її до ліжка.

272 Подружжя не повинно укладатись у тому хворобливому стані, яким є так звана закоханість. Це має бути юридично заборонено. Якщо не протягом року, то хоча б від березня до травня, коли цей стан, спричинений порушенням виділення гормонів, стає загальним і симптоми особливо гостро виражені. Спочатку треба лікуватися від узалежнення, добре нейтралізувати дію отрути і лише потім повернутися до думки про шлюб. У стані, у якому перебувають закохані люди, допамін переливається їм через канали розумного мислення і затоплює мозок. Особливо ліву півкулю….  Якби закоханість тривала надто довго, люди б умирали від виснаження, аритмії або тахікардії серця, голоду або на синдром відмови від сну. Ті, які б не вмерли, закінчили б у психіатричній лікарні.

292* Боги не мають могил.

293 Відколи знав її, він помітив, що події, почуття і думки набирають справжнього значення лише тоді, коли він поділиться інформацією про них саме з нею.

301 Так, я відчуваю, що тепер живу повніше і свідоміше. Я дуже люблю усі ці обдумування і роздуми, які ти мені даруєш. Ти змушуєш мене мислити, нехай дуже бездарно… Не припиняй, через кілька років матимеш у мені такого партнера для розмов, якого ти ніколи не мав. Ти мене змушуєш впорядкувати мої розбурхані думки.

310 Смерть оминула його на міліметр, регочучи, шкірячи зуби з того жарту, який утнула йому «там»… Смерть… Вона знову нагадала йому про себе.

332 «Важливими є лише ті дні, яких ми ще не знаємо!..»

 
Простые вещи
Понеділок, 13 грудня 2010, 00:52
simpleThings        Около года назад посмотрел в "Закрытом показе" у Александра Гордона фильм "Простые вещи", показал его на КРОТУСовке в рамках видеоклуба "Булкоед и В." Фильм понравился, даже сложно сказать чем, но посмотреть рекомендую всем! simpleThings
      Около месяца назад на конференции в Ивано-Франковске увидел МОЗовские социальные плакаты против гриппа из акции "Прості речі рятують життя":

- Повноцінне харчування та сон. Уникайте перевтоми.
- Захворів? Сиди вдома!
- Тримайте дистанцію з хворим.
- Уникайте скупчення людей.
- Чисті руки завжди і усюди.
      І ось тиждень тому зібрався на концерт улюбленої "Тарасової ночі" в Лівому Березі на закритті фестивалю "Драбина". Довелося довго чекати, однак я не марнував часу і грав собі в холі на вході на там-тамі, а Тьора підспівувала мені...   Щось перейшов на українську, це, мабуть, теж знак.
Так ось барабанили і співали ми "Бессаме Мучо" і тут підходить дядько й починає підспівувати...  Виявляється він повернувся з Іспанії до України, проживши там понад 8 років, одружившись там на жінці з Сибіру. "Нікому ми там не потрібні, ми там навіть не другий сорт" - радісно говорив він, "тут наше місце!". А ще за майже годину розмови, він відкрив мені чотири прості речі , які наближають людину до щастя. Ними я з вами і хочу поділитись:
1) завжди мати при собі хорошу чисту воду і пити тоді, коли захочеться пити;
2) їсти тоді, коли хочеться, бути пильним, щоб не переїдати, їсти органічну просту їжу;
3) як тільки захотілося спати, дозволити собі це (і не важливо вдень це чи вночі). Кажуть, великий Леонардо спав лише по 6 годин на добу, при чому переважно 4 рази по 1.5 години і працював майже цілодобово.
4) нарешті, старатися не терпіти, а якомога швидше, пардон, пісяти і какати, як тільки захотілося і є перша ліпша можливість.myZvuki
        Ось такі вони, Прості речі.

P.S. Гугливши у пошуку ілюстрацій до цього запиту знайшов ще альбом групи "Звуки Му" з тією ж назвою. Ой, не вірю я у співпадіння, я вірю у знаки (Signs:)
А про що вам ці Прості речі, і які прості речі важливі у вашому житті?
 
Пятниццо и Офисный планктон.
П'ятниця, 10 грудня 2010, 08:13
planktonТеория Киосаки всё больше находит подтверждение в нашей стране. 
Количество людей, крутящихся как "белка в колесе" стремительно растёт. Офисного планктона становится всё больше, он размножается согласно закону геометрической прогрессии.
        Скучновато жить, зато относительно безопасненько, нет творчества в работе, зато и ответственности почти никакой, нет ярких эмоций и потрясений, зато вокруг много таких же амёб, серые трудовыебудни, зато есть Пятниццо - начало такого себе офисного 2-дневного Шаббата (да простит меня Б-г и друзья-евреи за такое сравнение).

Вашему вниманию предоставляется гениальный
гимн Офисного работника,
в исполнении Семёна Слепакова.
 
Метафори до дня інформатики
Вівторок, 07 грудня 2010, 21:23
4 декабря 1948 г. Государственный комитет Совета министров СССР
по внедрению передовой техники в народное хозяйство зарегистрировал
за номером 10475 изобретение И. С. Бруком и Б. И. Рамеевым цифровой
электронной вычислительной машины. Это первый официально
зарегистрированный документ, касающийся развития вычислительной
техники в нашей стране. Этот день с полным правом можно объявить
днем рождения советской информатики.
                                                                                                                 /Википедия/
     Отож, подарунки! Спочатку афоризм: дякую Юліку Грицевичу :)

   There Are Only 10 Types of People in the World:

                         Those Who Understand Binary, and Those Who Don't.


    А ось моя улюблена карикатура про сучасну освіту, та ні, не сучасну,
                                                                                           про сутність ОСВІТИ в усі часи і народи!osvita  
Дякую дуже за цю картинку та погляд моєму другу Юрію Кравченку.
   А що ви думаєте про все це?
 
Альтист Данилов: цитаты из романа
Понеділок, 06 грудня 2010, 23:25
altistDanilov
мы с ним юность вместе провели, играли в жмурки... Он под конец жил неправильно... Я ему правду в глаза говорил... И всё равно он мне был другом.


Я не верующий человек, но слова Иоанна Богослова поразили меня: "Любовь изгоняет страх, боящийся не совершенен в любви"


А зачем, спрашивается, письма, когда при встрече можно было всё сказать? Но теперь-то Данилову стало ясно, что композитор писал послания прежде всего для самого себя - какие сейчас при встречах на бегу задушевные беседы?

"Нет, наверное я и есть одинокий себялюбец, - сокрушался Данилов. - Много ли я думал о людях, мне дорогих?     Вот я и одинок!"

Еще Александр Сергеевич говорил, - правда французскими словами, - что в женщине нет ничего пошлее терпения и самоотречения, и Данилов с Александром Сергеевичем поспорил бы только по поводу резкости суждения.

... в юности Данилов из любопытства и озорства нарушал запреты (повзрослев, узнал, что нарушение иных запретов поощряется).

Он не терпел вмешательств в свою жизнь, так почему же люди должны были терпеть его вмешательства, хотя бы и с самыми добрыми намерениями?

Удачи художников и писателей в пору Возрождения и даже в 19 веке объясняются тем, что люди никуда не бежали, а жили и думали неторопливо, к тому же были богаты свободным временем!

Она всё поняла, и между ними теперь не было игры, а было принятие каждым их жизней такими, какими они были и какими они могли или должны были стать. Их жизни были одной жизнью. При этом оба они приниали право каждого (или возможность) быть самостоятельными и независимыми друг от друга.
Роман Вл. Орлова "АЛьтист Данилов" в зеркале Лю Бо.
Жду ваших отражений в комментариях!

  • мы с ним юность вместе провели, играли в жмурки... Он под конец жил неправильно... Я ему правду в глаза говорил... И всё равно он мне был другом.
  • Я не верующий человек, но слова Иоанна Богослова поразили меня: "Любовь изгоняет страх, боящийся не совершенен в любви"
  • - Данилов, ты наблюдал наших знатоков и теоретиков? Они лысы, беззубы и бессильны от познания!
- ...мы практики, у нас дела, катаклизмы, чувства, нам в этой суете некогда... Теоретики, мыслители, знатоки - они оттого и теоретики, что они изначально бессильны. Или успели обессилеть, вот и пошли в мыслители...
  • А зачем, спрашивается, письма, когда при встрече можно было всё сказать? Но теперь-то Данилову стало ясно, что композитор писал послания прежде всего для самого себя - какие сейчас при встречах на бегу задушевные беседы?
  • "Нет, наверное я и есть одинокий себялюбец, - сокрушался Данилов. - Много ли я думал о людях, мне дорогих?     Вот я и одинок!"
  • Еще Александр Сергеевич говорил, - правда французскими словами, - что в женщине нет ничего пошлее терпения и самоотречения, и Данилов с Александром Сергеевичем поспорил бы только по поводу резкости суждения.
  • Мысли, особенно в людском обиходе, чаще всего становятся известны благодаря их словесному выражению. Но слово, притом скованное привычками языка, примитивно и бедно, оно передаёт лишь часть мысли, иногда и не самую существенную, а само движение мысли, ее жизнь, ее трепет, и вовсе не передаёт. Именно музыка, был уверен Данилов, тут куда вернее.
  • ... в юности Данилов из любопытства и озорства нарушал запреты (повзрослев, узнал, что нарушение иных запретов поощряется).
  • ...у меня пока не было случая убедится в твоей правоте. Теории же меня волнуют мало.
  • - Прежде ты редко заглядывал в Пятый Слой...
- Я многого здесь не понимаю!
- И я многого не понимаю! И не вижу нужды в понимании многого. А в том, что понимаю, ничего не могу изменить.
- Я думаю, ты преувеличиваешь.
- Несомненно, а если даже могу что-либо изменить, то не имею желания изменять.
  • Он не терпел вмешательств в свою жизнь, так почему же люди должны были терпеть его вмешательства, хотя бы и с самыми добрыми намерениями?
  • Удачи художников и писателей в пору Возрождения и даже в 19 веке объясняются тем, что люди никуда не бежали, а жили и думали неторопливо, к тому же были богаты свободным временем!
  • Она всё поняла, и между ними теперь не было игры, а было принятие каждым их жизней такими, какими они были и какими они могли или должны были стать. Их жизни были одной жизнью. При этом оба они приниали право каждого (или возможность) быть самостоятельными и независимыми друг от друга.
 
No smoking! або вхід у смокінгах заборонено.
Неділя, 05 грудня 2010, 12:12
nosmokingНема нічого легше, ніж кинути курити,
я вже 100 раз це робив!
/Марк Твен/

Мабуть, серед дорослих людей існують одиниці тих, хто хоча б раз не пробував палити (курити) цигарки. Робив це і я, спочатку класі у третьому з цікавості ми з двома друзями збирали недопалки та курили за гаражами біля наших будинків. На щастя це тривало недовго, якась пильна бабця заклала нас нашим батькам, нам добряче влетіло, і з того часу до 20 років я не брав цієї гидоти до рота.
          Однак, 20 років, кризовий вік (завершується черговий 7-річний цикл), багато "свободи" в серці, багато енергії в голові, на шляху все частіше трапляються люди, які настільки органічно і красиво курять, що.......   я знову почав курити. Перший місяць будь-що з того, що знайдеться в пачках друзів, а потім чогось мені захотілось перейти на R1 - "найлегші" згідно реклами цигарки (ага, розкажіть це Фредеріку Бегбедеру!). Я курив десь 3-4 цигарки на день. Ще минуло півроку часу. І ось хтось із зрузів запалив при мені Captain Black вишневий..... мммммммммм..... це було чарівно, цей солодкий присмак на губах від фільтру, перехожі обертаються і довго задумливо дивляться тобі услід. 
         Я носив 5-6 цигарок CB у "золотистому" портсигарі і мав принцип не курити у Львові, а лише в горах, на виїзних семінарах, гастролях тощо. 3-4 сигарети на місяць для мене це впродовж кількох років було нормою. Я не вважаю і зараз це дуже поганим, бо скоріш я керував цим, аніж ВОНО несвідомо керувало мною. Потім мені просто одного разу перестав подобатись смак та запах цигарокового диму, особливо на тісних кухнях друзів, у громадських вбиральнях, на вічірках Ляльці чи Пікассо. І я став курити ще рідше: 3-4 цигарки на рік, в особливо теплих компаніях або у надзвичайно важких чи, навпаки, яскравих моментах життя для "якоріння" цих подій. А що ж зараз?
         Вчора був день народження мого друга Серьоги Червякова (вітаю, Червяк, крути нові пойі на удачу!). Так ось звабили мене ностальгічні спогади та старі добрі друзі на дві цигарки Captain Black вишневого. Приємне "доросле" відчуття в процесі, візерунки диму в міжособистісному просторі..... АЛЕ! 
         Вже ідучі додому по морозному, свіжому, чистому, білосНіжному Львову додому о 4 ранку, я  зрозумів, що це була хвилинна слабкість, в роті неприємне відчуття (до речі досі, скільки не чистив зуби і не жував жуйку), одяг весь просмажився табачним димом. Беееееееее...   брєєєєєєєд.........   і що каже здоровий психотерапевтичний глузд щодо цього? (так, так, я навчаюсь на психотерапевта, звертайтесь і скеровуйте друзів: ЦЕ БУЛА РЕКЛАМА :)   Є кілька ідей-версій:
1) це спосіб втечі від дійсності і реальності (виник тупняк за святковим столом? - є вихід: "Ідем курити!");  
2) це слабкість духу і волі: коли звички керують нами, а не ми звичками;
3) це шлях притупити свої відчуття: нюхові, смакові, візуальні, щоб не дай бог нічого зайвого про інших чи, ще жахливіше, про себе, не дізнатись;
4) це показник відсутності любові в дитинстві чи в теперішньому (недоSMOKEтані материнські груди);
5) це можливість сховатися, бо страшно (напустити туману в прямому і переносному сенсі);
6) це...    а чому ВИ чи ВАШІ друзі курять? - версії лишайте в коментарях!

Месседж: Я не хочу більше курити, чуєте, друзі! Не хочу, не підтримуйте мене у ці хвилини слабкості! Скажіть мені у потрібний момент: "Бо, ти ж не любиш і не хочеш курити, це просто минуле керую тобою!"
щодо
 
Олимпиада: главное не победа!
Субота, 04 грудня 2010, 16:44
Предметная олимпиада медвед Олимпиада... Знали бы боги Греции, во что превратят на постсоветском пространстве эту идею сегодня.
         Посчастливилось мне сегодня побывать в оргкомитете районной олимпиады по химии, интересненько это изнутри, я вам скажу. Восьмой год я в среднем образовании, написал диссертацию на тему "Удосконалення механізмів державного управління загальноосвітніми навчальними закладами" и понимаю, что искусство управления проектами и ПиАра не ведомо современному образованию. Поэтому даже хорошие идеи зачастую хоронятся только появившись на свет. Наработки этих наук вообще почти не используются при организации любых мероприятий в школе, разве что интуитивно или опираясь на здоровую логику опытных управленцев и педагогов.
         Сегодня представитель Районо поблагодарила нас за прекрасную организацию олимпиады. Я был удивлён, с моей точки зрения, она была организована блекло, холодно, скучно. "Добавьте больше любви!" - часто повторяет Владимир Карикаш (кстати канд.пед. наук, бывший учитель физики) на своих тренингах. Вот любви-то как раз во всём среднем образовании практически нет, нет творчества, нет вдохновения, нет азарта, нет радости, нет эмоций. А ведь это всё создаёт интерес детей к учёбе, даёт энергию к продвижению вперёд, к новым достижениям.
        А дух предметных олимпиад теряется от того, что учителям нужны победы учеников на районных олимпиадах для атестации на высшие категории. И они идут на разные хитрости, лишь бы ученики победили на районных этапах: передают записки в аудитории, используют ММС-сообщения, при поверке завышают своим ученикам баллы, надеясь, что другие не заметят, а апелляции можно ведь подавать только на оценку своей работы!  И в результате более слабые дети действительно получают первое место, только вот учителя запрещают им идти на областные этапы олимпиад, чтобы не опозориться там.
        Вот и получается, что мы с детства учим детей бытовой коррупции, они привыкают к этому, и для них уже в порядке вещей отправить свою сестру, которая учится в ВУЗе, сдавать вместо себя ЗНО, дать взятку  в зачётке преподавателю на экзамене, дать медсестре 20 грн. за укол в мягкое место, подсунуть коробку конфет учителю своего ребёнка, накрыть поляну для проверяющих из податковой, санэпидемстанции, пожарникам или ещё откуда-нибудь.
        Замкнутый круг какой-то. Кажется, что только воздушный шарик и денежный мешок "Евро-2012" и "Зимний олимпиады в Сочи - 2014" сможет нам помочь. Это как тест на то, что мы можем, как государства. Украина успешно провалила один тест после Оранжевой революции. Сможем ли мы, несмотря на воровство, блат, откаты и коррупцию вокруг ЕВРО2012, перед лицом мировой общественности провести их на высоком уровне - мы спасены, иначе: "До свиданья, мой ласковый Мишка!" - наш шанс улетит в небеса вместе с воздушными шариками! И кто знает, когда нам представится следующий шанс!
 
Супервізія і голуби - погляд з висоти пташиного польоту
П'ятниця, 03 грудня 2010, 23:44
супервизия супервізія поглядГолуб - птаха миру! Саме він приніс звістку Ною про те, що є надія, поблизу гора Арарат. Поштові голуби, мммммм...  як вони можуть знаходити потрібне місце навіть не знаючи, де саме їх випустили? В чому секрет успіху голуба?
        Мабуть, це можливість вирватись з середини "ковчегу" або "білячого колеса" життя, здатність подивитися на світ і на себе з висоти пташиного польоту. Здатність до супербачення, супервізії.
        Я до сих пір пам'ятаю червоний трикутник на кшталт дорожного знаку в кабінеті мого вчителя фізики, в якому було намальовано око і знизу підпис "БДИ!". У східній культурі маємо ще кращий аналог - стан "ДЗЕН".
       Інший мій вчитель, Юрко Кравченко, на одному з модулів з Позитивної психотерапії сказав, що готовність до супервізії з боку колег - основа професіоналізму для усіх тих, хто працює з людьми: викладачів, психотерапевтів, медиків, менеджерів тощо. Форма ідей трансформується крізь роки, а зміст - ні! Як каже мій батько, "за последние 2000 лет ничего не изменилось".
       Згадав також і  "Чайку Джонотана Лівінгнстона" Річарда Баха. Голуби, як і чайки, та зрештою, як і люди, бувають різними: можуть приносити добрі звістки, розносити пошту, зніматися у фільмі Мєньшова "Любов і голуби", надихати Пікассо на шедеври живопису...        Інші ж сперечаються один з одним за викинутий повз  смітник кусок цвілого хліба, або ж, банально гадять на пам'ятники архітектури. Нажаль, останніх поки що в природі більше.
 
Как детей от СПИДа защищали...
Четвер, 02 грудня 2010, 22:59
    1 декабря. Львов. День памяти жертв СПИДа. СПИД ВИЧ школа детиМороз -8 градусов. Снегу намело.Треть детей сидит дома с ОРЗ. Остальные кашляют, чихают. Приказом районного отдела образования детей необходимо доставить в Палац Мистецтв на серию короткометражек о СПИДе. 9-10 классы, иные школы отправили 8е классы. Откровенные видео, половые акты, оральный секс, гомосексуализм, всё это без соответствующей адаптации и учёта возраста показывают детям. Дети, которые уже как лет 5 активно пользуются Интернетом, с отвращением посматривают на экран, но во основном с интересом наблюдают реакцию учителей, которые с возмущением ожидают окончания сеанса, чтобы высказать всё, что они об этом думают. 2 декабря в учительской жарко, отдельные учителя звонят с негодованием в районо.
        Хотели как лучше, а получается как всегда. Кто-то отмыл очередную порцию денег, выделенную на борьбу со СПИДом, кто-то попиарился, а страдают как-всегда учителя и дети.
Конечно, если только по официальной статистике, каждый 60-й человек в Украине заражен СПИДом (то есть если не в вашем плацкартном вагоне, то в соседнем точно едет ВИЧ-инфицированный), необходимы принимать серьёзные меры. Родители и учителя не говорят с детьми о сексе, СПИДе, наркомании и алкоголизме, просто не умеют или не хотят. "Что делать?" в такой ситуации - вопрос риторический. Надеюсь, мои ученики сами в состоянии отличить дурное от хорошего. Верю в это.
       Очень рекомендую ознакомиться с точкой зрения моего коллеги и единомышленника Романа Морозова по поводу этого вопроса здесь. И, не болейте, а повышайте свой иммунитет: к болезням и бреду власти и непрофессиналов!
 


(с) КРОТУС © МГО "КРОТУС", 2007-2011
За повного чи часткового використання інформації з сайту, гіперпосилання на Молодіжний портал КРОТУС (www.krotus.org) – є обов'язковим.
Концепція порталу
Портал створено для молоді Львова і не тільки. На порталі працює найповніша афіша Львова. Створені та створюються нові цікаві розділи.
За зміст інформаційних та рекламних матеріалів відповідальність несуть автори.
За події розділу Афіша Львів відповідальність несуть організатори, що розмістили інформацію в джерелах, з яких формується афіша.